Ігор Собко

Священник Ігор Собко народився 14 червня 1962 року в місті Володимир-Волинський, у родині помірно віруючих людей. Здебільшого привчали його до молитви бабуся та тітка, тому він зростав із молитвою «Отче наш».

Однак із дорослішанням з’являлося бажання самовираження. У підлітковому віці Ігор Собко дуже любив музику, і навчаючись у музичній школі, вже тоді мріяв стати музикантом. Проте ненав’язливе релігійне виховання залишило глибокий відбиток у його душі на все життя.

Шлях від видатного музиканта до священнослужителя

У 1977 році він закінчив музичну школу за спеціальністю «народні та духові інструменти» (баян і труба) та вступив до Луцького культурно-просвітницького училища, яке успішно закінчив у 1980 році за спеціальністю «клубний працівник і керівник духового оркестру».

У цьому ж році він вступає до Дніпропетровського металургійного інституту ім. Л.І. Брежнєва, але лише тому, що там був професійний духовий оркестр Народного звання, який потребував першокласного трубача. Його життя наповнилося нескінченними репетиціями та гастролями, але кожної ночі, у гуртожитку інституту, він, накриваючись ковдрою з головою, читав молитву «Отче наш», яку пам’ятав з дитинства.

На першому курсі навчання в інституті Ігоря Собка запрошують працювати в оркестр Дніпропетровського українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, а також у джазовий оркестр під керівництвом Юрія Півака.

У 1985 році він отримує диплом спеціаліста за спеціальністю «Хімічна технологія кераміки і вогнетривів». Але продовжує жити тим, що любив найбільше — музикою. Після закінчення інституту він продовжує свою професійну музичну діяльність у філармоніях Івано-Франківська, Донецька, Дніпропетровська та Москви як сесійний і сольний виконавець (Stick Bass, Bass guitar). Виконує джазову музику в стилі етно-народного українського мелосу. У 1991 році стає лауреатом міжнародних джазових фестивалів: «Джаз на Дніпрі» (1987, м. Дніпропетровськ), «Бабине літо» (1990, м. Пасваліс, Литва), Московський міжнародний джазовий радіофестиваль (1992), Джазовий фестиваль у м. Перм (1993). Пише та виконує авторську музику.

І в найпікованіший момент своєї творчості в його житті починається новий етап.

З однієї лише молитви «Отче наш» віра в Бога переросла у часті відвідування храму. Регент хору Свято-Троїцького кафедрального собору, побачивши талант у молодому шукачеві Бога, запропонувала співати і читати на кліросі. У храмі ставало все комфортніше та приємніше, його захоплювала драматургія і режисура богослужіння, адже все було настільки символічно та творчо правильно.

А далі постало складне рішення: залишитися відданим сцені чи довіритися Богу та кардинально змінити своє життя. Прийняти рішення допомогла «випадкова» зустріч. Якось, приїхавши взимку на фестиваль до міста Орел, він вирішив відвідати кафедральний собор і побувати на службі. Після всеношної місцевий владика Пасій (Самчук), під час благословення прихожан, помітив Ігоря Собка. Саме він мимоволі допоміг йому зробити той правильний вибір, сказавши лише одну фразу:

«З вас би вийшов гарний батюшка»

У 1993 році він приймає духовний сан і стає священником Української Православної Церкви, несучи служіння в Свято-Троїцькому кафедральному соборі м. Дніпропетровськ.

У 2000 році він також закінчує Київську духовну семінарію.

У 1997 році відкриває дитячу богословську школу «Лествиця», а в 1999 році — центр православної культури «Лествиця». Відтоді активно займається просвітницькою діяльністю для дітей та молоді. Він відкриває благодійну православну бібліотеку та щороку в дні слов’янської культури проводить хресний хід за участю дітей міста та області.

У 2000 році випускає музичний диск різдвяних колядок у виконанні дитячого ансамблю «Майстерок». Проводить благодійні акції дарування книг, поповнюючи тим самим бібліотеки міста, дитячі притулки та місця позбавлення волі.

У 2003 році засновує незалежну телестудію та починає випуск дитячих телепрограм «У гостях у Дуняші».
У 2004 році починає новий телепроєкт «Щотижневий інформаційний огляд „Седмиця“» на 34 міському каналі. Він є автором та режисером 42 документальних фільмів, а також членом журі міжнародних кінофестивалів «Покров» (Київ), «Зустріч» (Росія) і «Кінолітопис» (Київ). Під його керівництвом кінокомпанія «Лествиця» стає лауреатом багатьох кінофестивалів.

У 2006 році на фестивалі військового кіно ім. Ю. Озерова в Санкт-Петербурзі журі присуджує Гран-прі за документальний фільм «Сто кроків в Небо».

У 2008 році фільм «Дівчата, дівчата» був визнаний переможцем у номінації «найкращий документальний фільм» на міжнародних фестивалях «Кінолітопис» (Київ), «Магніфікат» (Білорусь), «Релігія сьогодні» (Італія).

У 2008 році засновує міжнародний форум «Кіноасамблея на Дніпрі». Продовжує писати музику для кіно, випускає два диски з власною авторською музикою.

У 2008 році втілює новий музичний проєкт «Місце зустрічі — острів класики» за участю відомих виконавців та солістів України, Росії та Європи.
У цьому ж році йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України». Він є членом журі міжнародних кінофестивалів у Росії, Україні та Сербії.

У 2015 році створює і стає режисером музичного ексклюзивного проєкту «Велике в малому».

Нагороджений державними та церковними відзнаками:

• Подяка міського голови за особливий вклад у духовне відродження населення та активну участь у громадському житті міста, а також за благодійну діяльність.
• Медаль УПЦ «2000-річчя Різдва Христового».
• Орден «Нестора Літописця» III ступеня.
• Орден Іллі Муромця III ступеня.
• Пам’ятна медаль «Мученик за Христа Воїн-Євгеній».
• Знак відмінності голови Дніпропетровської облдержадміністрації «За розвиток регіону».
• «Знак пошани МВС у Дніпропетровській області» за співпрацю в просвітницькій діяльності.
• Нагрудний знак «УБОП МВС України» за створення документального фільму «Юріїв день».
• Предстоятель Української православної церкви, митрополит Київський і всієї України, нагороджує кінокомпанію «Лествиця» Орденом Святителя Дмитра Ростовського (2012).
• 7 травня 2017 року нагороджений орденом УПЦ Святого Апостола Іоанна Богослова II ступеня.
• 7 травня 2017 року отримав Почесну грамоту Верховної Ради України за заслуги перед українським народом.
• 31 січня 2019 року нагороджений орденом УПЦ Святого Апостола Андрія Первозванного.
• 14 червня 2022 року нагороджений орденом УПЦ Святого Архистратига Михаїла.